Перевезення насипних та наливних вантажів

Насипні вантажі — це сировина, будівельні матеріали, сільськогосподарські культури, добрива, хімічні речовини, для перевезення яких не використовуються пакування чи тара. Залежно від розміру частинок чи гранул, такі вантажі поділяються на декілька видів: 

• Пиловидні ( розмір однієї частинки не більше 0,05 мм). До таких вантажів належать, наприклад, мука та цукор.

• Власне насипні (розмір одиниці від 0,05 мм до 13 мм). Це може бути вугілля, руда, зерно.

• Навалочні. До них належать скло, цегла, будівельні матеріали, а також сільгосп культури — буряк, бахча (гарбузи, кабачки, кавуни).

Морем насипні вантажі перевозять спеціальними судами — балкерами, в яких передбачені відсіки для перевезення сировини без додаткової тари. 

Правила морських перевезень таких вантажів описані в різних документах, наприклад, в Міжнародному кодексі морських перевезень навалочних вантажів та Міжнародному кодексі з безпечних перевезень зерна насипом. Можна виділити декілька основних правил:

1. Вага вантажу має бути рівномірно розподілена по відсіку, аби уникнути можливих пошкоджень конструкції судна.

2. Судно має бути оснащено приборами для вимірювання рівня кислороду та газів в приміщеннях, якщо перевозиться вантаж, який може виділяти отруйні речовини.

3. Криті вантажні приміщення судна мають бути устатковані системами вентиляції повітря, які працюють таким чином, що дрібні частинки не потрапляли у житлові приміщення. Особливо цей пункт важливий у випадку перевезень небезпечних вантажів. При цьому не можна направляти прямі потоки повітря на речовини, що можуть нагріватися.

4. Персонал судна має бути забезпечений засобами індивідуального захисту для роботи із сировиною. 

5. Під час перевезень зернових слід ізолювати їх від вологи, сторонніх запахів, а також обов’язково переконатися перед завантаженням у відсутності шкідників, наприклад, щурів чи комах, у вантажних приміщення. 

Компанія UNI-LAMAN GROUP перевозить насипні та наливні вантажі не тільки морем, а й залізничним транспортом. Для цього використовуються спеціальні вантажні вагони: відкриті, криті, вагони-хопери (саморозвантажувальні). Доставку залізницею вигідно використовувати для перевезення великих партій вантажів як по країні, так і в інші держави.  

В Україні правила перевезення насипних вантажів залізницею встановлені профільним міністерством. Слід звернути увагу на такі з них:

1. Вантажі, які залежать від рівня вологи чи можуть бути частково втрачені через пориви вітру, перевозять тільки у критих вагонах. К таким вантажам відносяться цемент, мінеральні добрива, вапно.

2. Гречка, рис, ячмінь, пшениця та інші сільськогосподарські культури перевозяться в спеціальних вагонах-зерновозах. Та є декілька обмежень. Наприклад, муку можна перевозити тільки в мішках чи цистернах-муковозах. При перевезенні деяких видів насіння необхідно обклеїти стіни всередині вагонів папером.

3. Після перевезення алебастра, вугілля, асфальта, графіта, крейди, сухих фарб та інших пильних чи фарбуючих речовин замовник зобов’язаний вимити вагони чи оплатити послуги прибирання власнику вагонів.

4. Перед завантаженням сировини відправник має перевірити цілісність та чистоту вагонів.

Наливні вантажі — це рідини чи зріджені гази, які перевозяться в спеціальних транспортних засобах без додаткової тари. Такі вантажі бувають двох видів: 

• харчові (вода, молоко, олії, винні та коньячні спирти і тд.);

• небезпечні (нафтопродукти, кислоти, гази, хімікати).

Частіше за все наливні вантажі перевозять на спеціальних суднах — танкерах. 

При перевезеннях наливних вантажів треба дотримуватися ряду правил:

1. Відправник має надати екіпажу судна інформацію про характеристики вантажу та правилах поводження з ним.

2. Цистерни чи танки (відсіки), в яких зберігаються небезпечні речовини, мають бути обшиті антикорозійними матеріалами.

3. Температурний режим всередині відсіку має бути однаковим на всьому шляху прямування, тому що збільшення температури може стати причиною до вибуху, а різке зниження — до застигання рідких газів, тому такі відсіки мають бути оснащені системою підігріву.

4. Перевозячи нафтопродукти важливо врахувати високу електризацію таких рідин. Аби уникнути появи іскр та займань, використовують різні методи, у тому числі суворо регулюється швидкість проходження нафти по шлангам під час завантаження.

Також наливні вантажі перевозяться у флекситанках — металевих контейнерах з одноразовим герметичним мішком всередині. Такі конструкції дають можливість використати всю корисну площу контейнера при перевезенні наливних вантажів. Зручність ще в тому, що контейнер не потрібно мити після перевезення. Але варто враховувати, що у флекситанках не перевозять небезпечні вантажі.